У тіні лісу. Як в Україні шукають вирубки за допомогою супутників

Затерту метафору «легені планети», яку повсякчас вживають для опису лісів, насправді можна було б замінити на «кондиціонер планети» чи щось подібне ― ліси відіграють роль у кліматичному балансі і могли б стримати чи принаймні вповільнити глобальне потепління. Та через діяльність людини їхня площа скоротилася на 40% по всій Землі. Щороку у світі знищують 10 мільйонів гектарів лісу, і навіть якщо на зміну частково приходять нові висаджені ліси, ситуацію це не рятує ― за всіма показниками вони програють природним лісам.

Ліси займають близько 16% площі України. Щороку обсяг нелегальних вирубок зростає ― за офіційними даними, у 2019 році він становив майже 120 тисяч м3, що дорівнює 500 гектарам. Ще у 2016 році офіційні підрахунки вказували на 27 тисяч м3, хоча вже тоді ця цифра могла бути більшою приблизно у 180 разів.

Наразі в Україні не існує системи контролю за вирубками. Проте є громадські ініціативи, що створюють таку систему для держави ― стартап Deep Green Ukraine використовує супутникові знімки, штучний інтелект і юридичні механізми для запуску відкритого контролю за лісами.

Детальніше в репортажі видання LB.ua

Пеньок ― як людина

Голос Ігоря тихий і ніби несміливий. Говорить він неквапом і м’яко, як люди, що виросли серед гір. Він народився і жив серед Карпат і, з дитинства оточений лісами, обіцяв собі, що навчатися в лісотехнічний університет не піде.

Та обіцянка самому собі не спрацювала. Ми виходимо з авто десь посеред Київської області, Ігор несе в сумці дрон, звіряється з GPS-трекером і шукає чергову ділянку вирубаного лісу. Тепер він ― лісівник-науковець.

Ігор читає на стовпці дані про вирубку

Фото: Макс Требухов

Ігор читає на стовпці дані про вирубку

 

― Оцьому пеньку років 7-8, ― киває на пеньок так, ніби на ньому дата написана. На моє здивування пояснює: ― Можна визначити за станом кори, свіжістю зрізу. Це як з віком людини.

Ігор у лісі орієнтується, як інші в місті ― за стовпчиками з позначками знаходить потрібні «вулиці» і «будинки».

Ми лишили авто і йдемо ще півтора кілометра ― шукаємо вирубку, на якій перевірять точність нейронної мережі проєкту.

Нарешті, минаючи нові посадки і залишене лісівниками сміття, виходимо до потрібної ділянки. Ігор починає налаштовувати дрон, який сьогодні ніяк не хоче летіти за встановленим маршрутом, і пояснює:

― На дрон я знімаю ортофотоплан ― він пролітає над ділянкою і робить невеликі знімки, кожен з яких на 75% перекриває наступний. Це формує карту, як на Google Maps, але точнішу. Основна робота потім ― опрацювати ці дані, ― Ігор спантеличено посміхається: ― Compass error.

Після ще кількох спроб дрон таки стартує з пенька, перетвореного на злітний майданчик ― потік повітря розмітає тирсу, і від того сильніше пахне просмоленою деревиною сосни. Вручивши Костянтину пульт і планшет для відслідковування руху, Ігор бере GPS-трекер і починає обходити всю вирубку по периметру.

На кожному куті ― спеціальний стовпець, де вказано номер ділянки, тип вирубки, дату і площу. Те, що здається набором цифр і літер, насправді може розповісти, чи законно вирубали ліс. Так само ознака законної вирубки ― кольорові позначки на деревах, що оточують вирубану ділянку.

― Це дуже добре зроблена рубка, ― пояснює Ігор, фотографуючи черговий стовпець. ― Наприклад, посеред площі залишили старі дерева і пеньки. Це роблять для того, щоб у майбутньому сформувалося більш стійке насадження. Залишки гілок теж не прибрали, і це корисно для ґрунту.

Ігор припускає, що це підприємство, сертифіковане FSC, що означає: під час роботи з лісом враховують соціальні, екологічні й економічні чинники, намагаючись не шкодити. Така сертифікація дозволяє продавати деревину за кордон.

Площа вирубки ідеально збігається із зазначеною на стовпці. З такими вирубками щастить не часто ― і протягом дня такої акуратності ми більше не побачимо.

На наступній вирубці, де в глибоких піщаних борознах уже проросли зелені чубчики сосонок, не збігатиметься площа, а поруч будуть згарища гілок ― це порушення, адже палити ліс чи залишки після рубки не можна. Інша ділянка так само матиме неточну площу, дерев на ній не залишать.

 

Фото: Макс Требухов

― Це ще радянська система ведення господарства, ― пояснює Ігор: ― Усе зібрати, рештки спалити і посадити нове. вав майстром лісу в одному із сіл Львівської області, ще підлітком допомагав на посадках. Для цієї роботи ліс треба любити, як близького друга, і у Дмитрові це відчувається.

 

Дмитро показує клеймо на дереві - це теж позначка на дереві, що межує з вирубкою
Фото: Макс Требухов

Дмитро показує клеймо на дереві – це теж позначка на дереві, що межує з вирубкою

Інший підхід називається «наближене до природи лісництво» ― лишають дерева окремі, пеньки, нічого не спалюють. Так можна зберегти біорізноманіття.Дмитро пояснює, що материнський ліс формує мікроклімат для молодих дерев, дає насіння і дозволяє лісові відновитися самостійно ― чоловік каже, що це «вищий пілотаж» для лісника. Дмитро ― кандидат сільськогосподарських наук. Він навчався в Україні, у Великобританії і США, а до того рік працю

Каже, що пішов з практичного лісівництва ще до того, як система перетворилася на кругову поруку з хабарями, незаконними вирубками і підробленими документами, а тепер чує від знайомих історії про безкарність у системі.

― Мізерна зарплата 3-5 тисяч гривень робить людей гвинтиками системи. Ось ми так з вами походили один день, ― продовжує Дмитро, фотографуючи мітку на дереві, ― а лісівники так із самого ранку щодня ― чи сніг, чи дощ, чи мороз, чи спека. Робота не з легких. Це стиль життя. І люди повинні бачити якісь переваги в цьому.

Зі всіма ділянками, де були порушення, продовжать працювати: спершу надсилають запит на лісогосподарське підприємство, що порядкує на цій території, і надсилають заяву до Національної екоінспекції, поліції або, якщо збитки від незаконної рубки перевищують 100 тисяч гривень, звертаються до ДБР. Одне «доросле» дерево може коштувати близько 15-20 тисяч гривень.

Але ці дрібні порушення зараз не надто когось цікавлять, бо попереду ― особлива ділянка в Житомирській області.

― Наступної вирубки немає в ЛІАЦі, Лісогосподарському інноваційно-аналітичному центрі, ― говорить Ігор. ― Її немає в системі, тому це або технічна помилка, або бардак у ЛІАЦ, або незаконна вирубка.

Людство, вид зверху

Deep Green Ukraine створили рік тому. Леонід, що працює в Інституті космічних досліджень, і Костянтин з Центру моніторингу влади познайомилися на засіданнях громадськості для створення екологічної стратегії Києва. ЦМВ починався як опір забудові Пущі-Водиці, де живе Костянтин, і наразі має антикорупційний і екологічний напрямки. А команда Леоніда займалася супутниковим моніторингом землекористування. Ідею об’єднати ці напрямки вони подали на стартап-інкубатор, і вже потім дізналися про ГО «Лісові ініціативи і суспільство». З цієї організації до них приєдналися Ігор і Дмитро, які вже почали розробляти схожий проєкт.

Фото: Макс Требухов

 

Під час інкубатору створили MVP – мінімальну робочу версію продукту. Згодом отримали гранти – за кошти від Лісової служби Америки придбали дрон, а сервери Amazon для програмного забезпечення отримали в рамках гранту Geo Amazon. Кошти використовують для вдосконалення системи.

Deep Green працює на основі супутникових знімків від місій супутників Sentinel-1 і Sentinel-2, що належать моніторинговій програмі «Копернікус» від Єврокомісії. Супутники другої місії роблять звичні для нас оптичні знімки, а першої – радарні, тобто зображення, по суті, є «відбитком» хвиль від поверхні Землі. Ці знімки завантажуються у систему автоматично, відтак програма їх обробляє, створює карту і відображає їх як карти з позначеними вирубками на самому сайті.

Леонід

Фото: Макс Требухов

Леонід Шуміло

― Це працює за принципом object detection, ― пояснює Леонід, ― тобто так само, як розпізнання котиків на картинках, тільки замість котиків ― вирубки. Ми вручну для Київської області розмітили 7 тисяч полігонів. Нейронна мережа навчалася на цих прикладах лісу з вирубками ― спершу ми навчили багато моделей давати точні результати з різними варіантами зображення, а потім на їхній основі навчили одну компактну; це називається multiple teachers для knowledge distillation і використовується, наприклад, для розпізнавання облич смартфонами. А радарні знімки ми використовуємо, бо вони, по суті, фіксують перепад висоти між лісом і вирубкою, тому є точними і в хмарну погоду, і взимку, коли є сніг ― натомість оптичні знімки у таких випадках не показують нічого.

Працювати з радарними знімками складніше й дорожче, тож зазвичай їх у таких проєктах не використовують. Проте завдяки точності в Київській області вдалося помітити 36 тисяч вирубок, зроблених в останні три роки. Наразі проєкт тестують у Київській, Одеській, Львівській і Закарпатській областях. Один місяць роботи коштує 5 тисяч доларів. Запуск кожної нової області буде коштувати ще тисячу в перші місяці користування.

Фото: Макс Требухов

Проте проєкт працює не лише з екологічною складовою, а й з юридичною ― на сайті є алгоритм визначення незаконних вирубок, який зрозуміє і людина, що не має стосунку до лісництва, можна залишити анонімну заяву для поліції або екоінспекції і створити особистий кабінет для моніторингу лісу, а за кожним зверненням будуть накопичуватися документи й відповіді правоохоронців. Після звернення ― навіть від власного імені ― опікуватися справою не доведеться, тож формуючи його, користувач або користувачка не підписуються на бюрократичну тяганину.

У планах команди ― передати систему державі, як це колись зробили з Prozorro. Також розраховують на те, що система-близнюк буде в розпорядженні громадських організацій, щоб вони теж могли контролювати лісокористування.

― Ми вже підписуємо меморандум з РНБО ― вони зараз займаються питаннями екології та стратегій адаптації до зміни клімату, ― говорить Леонід. ― Точна інформація про вирубки є тільки в нас, бо Google Maps оновлюють раз на один-два роки, а ми будемо бачити зміни лісового покриву щотижня. Узагалі поки що ніхто точно в Україні не знає, як змінюється площа лісів. Усі знають, що «ліси рубають» і санітарні вирубки використовують для тіньового ринку, але змінити це можуть не розмови, а точні цифри ― треба не просто бачити вирубки, а аналізувати, система повинна бути прозорою. Без точних даних неможливо вийти з корупційної ями. Супутниковий моніторинг може допомогти державі боротися з опустелюванням ґрунтів, зміною клімату, контролем економіки.

Команда проєкту зверталася до РНБО, Мінцифри, Міндовкілля, Держлісагентства. Від співпраці ніхто не відмовляється, але чекають на остаточне тестування системи влітку-восени. Леонід каже, що деякі чиновники ставляться скептично, проте схожу ситуацію він уже проходив ― під час створення карт, які зараз використовують у кадастрі, у рамках Transparent Land Governance довелося окремо доводити українським посадовцям ефективність моніторингу навіть після схвалення від Світового банку. Тоді ж побачили, що за словом «імплементація» іноді ховається приїзд до чиновників, щоб показати, як завантажити відкриті дані собі на комп’ютер. У той самий час команда Інституту отримує фінансування від Єврокомісії, Світового банку, NASA і є частиною програми “Горизонт 2020”.

Леонід про супутниковий моніторинг розповідає як про пригоду, захоплення, щоразу нове відкриття. Його використовують у США та Європі для контролю кількості дерев, якості повітря, моніторингу фермерських посівів, засоленості ґрунтів, стану води, парникових викидів, ризику виникнення пожеж ― усього й не перерахувати. Цьогоріч хлопець їде до Університету Меріленду в США здобувати PhD.

Фото: Макс Требухов

― Моніторинг землекористування показує розвиток людства, ― говорить захоплено. ― Бо як іще можна його зрозуміти? Тільки за тим, як людство змінює світ ― буквально. Один з моїх улюблених прикладів ― супутниковий знімок Північної Кореї і Південної Кореї. По один бік тонкого кордону ― степ, з іншого ― неймовірна інфраструктура. За супутниковими знімками помітні складніші політичні, соціальні, економічні процеси, можна побачити розвиток держав і навіть вирахувати індекс бідності. Тож щоб зрозуміти, на якому рівні розвитку ми зараз, треба подивитися згори ― із супутника.

Закони і супутники

Костянтин порівнює Deep Green з контролером у трамваї: не обов’язково ловити всіх, щоб решта знали про відповідальність за порушення.

Костянтин

Фото: Макс Требухов
Костянтин Піонтковський

 

Рубати ліс можна законно, з усіма необхідними дозволами, двома способами: просто заготівля деревини і санітарні рубки. Останні застосовують, коли дерева пошкоджують шкідники ― і це загрожує своєрідною лісовою епідемією ― або після пожеж чи буревіїв.

― Незаконні вирубки бувають різними, ― пояснює Ігор. ― Буває, що хтось просто прийшов і нарубав собі дерев ― так звані «чорні лісоруби». Буває, що навмисно під час законної рубки зрубали більше, ніж прописано в дозволах, і продали окремо. Санітарна рубка ― це складніше. Буває, ліс не пошкоджений, але лісник пише сигнальний лист про те, що дерева в поганому стані, приходить лісопатолог і визначає, чи це дійсно так, тобто дає дозвіл на рубку. Хоча санітарна рубка не потрібна. Так працює корупційна схема.

 

Фото: Макс Требухов

Одна з найбільших схем, де задіяний український ліс ― незаконне постачання деревини для IKEA. Часто ліс рубали саме під виглядом санітарних вирубок.

Наразі більш ніж половина зареєстрованих вирубок ― санітарні. Проте оцінити точні масштаби неможливо, адже в третині зареєстрованих лісорубних квитків не вказали площу.

Дмитро каже, що під час роботи зустрічає багато таких та інших помилок у лісорубних квитках. Іноді дані з папірця просто не вносять у систему, тоді в ЛІАЦ законного лісу не видно. Буває, лісорубні квитки видають на іншу ділянку, ніж та, де за ним вирубують ліс. Якось після звернення щодо такої помилки команді телефонував адвокат директора лісового господарства з погрозами. Через місяць прийшла відповідь, що у квитку була технічна помилка.

― У таких ситуаціях складно відрізнити технічну помилку від корупційної схеми, ― говорить Дмитро. ― Але таких помилок багато, і зараз усі вони можуть сплисти.

Офіційно площа лісів в Україні не змінюється, адже рахують її за землями Державного лісового фонду. Натомість на цій землі можуть бути вирубки, а ліс на занедбаних полях не враховують.

Будь-яке зникнення лісу за індикаторами цілей сталого розвитку вважається деградацією землі. Леонід пояснює: що менше людина порушує систему лісу, то краще. Наприклад, дерева поглинають вуглець, тобто зменшують парниковий ефект, що спричиняє глобальне потепління, а дерева в містах ще й «охолоджують» їх.

 

Фото: Макс Требухов

30 років в Україні не було належної інвентаризації лісового фонду, але, за даними Global Forest Watch Україна, в останні 20 років існує тренд до збільшення вирубок лісу. І далі може бути гірше, адже тільки за 2019 рік обсяг незаконних вирубок зріс у 7 разів. Того ж року прийняли закон, що під виглядом заборони вирубки карпатських лісів насправді її спрощує ― за словами Дмитра, його вдалося провести через лісорубне лобі. Запобігти вирубкам змогли лише через нормативно-правовий акт Міндовкілля, що нівелював деякі пункти оновленого закону. Проте важкої техніки менше не стало, а деякі ліси Карпат втратили свій особливий статус. До того ж скасували обов’язкову раніше форму для звітності лісових підприємств, і наразі невідомо, скільки насправді дерев вирубали у 2020 році.

 

***

Сонце черкає обрій, і сосни ніби бурштинові. До останньої ділянки ми прийдемо вже майже затемна. Загубимо дорогу і будемо йти через хащі, жартуючи про вовків, стишуючи голос і вслухаючись у гул вантажівок поруч: а раптом це незаконно вантажать ліс? Дрон зробить зовсім темний знімок, і ми втомлено підемо до автівок, плануючи виїзд наступного дня.

І якщо роботу людей, а отже і країни, з лісом можна вважати стилем життя, як говорив Дмитро, то наші ліси говорять про нас дещо більше, ніж ми звикли думати.

 

Фото: Макс Требухов

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *